littercon
Читателей на странице:
Дорогие авторы и читатели LITTERcon,
С Рождеством Христовым и Наступающими Новогодними праздниками!
Когда умолкнет бег земных времён
И ночь склонится в тихом изумленье,
В мир входит Свет — не как закон,
А как любовь, душевное смиренье.
Не знаком власти, не сиянием слов,
А истинной небесных очертаний,
Рождается Звезда основа всех основ.
Секретом человеческих дыханий.
А Рождество взывает к небесам,
Где вечность смотрит сквозь мгновенье
Где Бог становится так близок к нам,
И на восходе исчезает разделенье.
Пусть дом наполнит огонёк свечи,
А кроткий свет присутствие святого,
Чтоб размышления очистились в ночи
И стали пробуждением благого.
Пусть вера будет не ответом страху,
А тишиной, в которой риск исчез,
Душевный свет подобен взмаху
Пред глубиной играющих Небес.
И если небо вдруг покрыто пеленой
Свет всё равно живёт у нас внутри:
Заря от Рождества рождается тобой,
В живом дыхании и трепетной любви.
В Рождественскую ночь мир словно замирает,чтобы услышать тишину,
из которой рождается Свет. Он приходит мягко — как вдохновение к строке,
как ясная мысль, найденная сердцем,как чудо, не нуждающееся в объяснениях.
От всего сердца благодарим Вас за то, что вы были с нами на протяжении всего года.
За ваше творчество, за слова и образы, за живое участие и внутреннюю щедрость.
Вы наполняли пространство Littercon смыслом, теплом и подлинным присутствием.
Рождество напоминает нам: творчество — это одна из форм света,
которым человек делится с миром.Тихо, бережно,но по-настоящему.
Пусть в эти святые дни Господние благословения сойдут на Вас и ваши семьи.
Пусть Ваш дом будет наполнен уютом, миром и тёплым светом.
И сердце обретёт покой, а душа — радость и вдохновение.
А Новый год принесёт ясность мыслей,чистоту намерений
и новые творческие пути. И пусть Свет, однажды зажжённый в Вас,
продолжает сиять в слове, в любви и в жизни.
Спасибо, что творили вместе с нами, дорогие творческие друзья!
С Рождеством и с наступающим Новым годом —
с Годом света, благодати и тепла в каждом доме.
С творческим вдохновением
© littercon
От души благодарю любимый журнал за чудесное поздравление и добрые пожелания!
Милая Каролин, огромнейшее спасибо за чудесные стихи, светлые, лиричные, душевные, прекрасные!
С Рождеством Христовым и с наступающим Новым Годом!
Пусть в эти дни ваши дома наполнятся радостью, теплом и смехом. Пусть за одним столом соберутся дорогие сердцу люди. Пусть в ваших душах поселится мир и покой. Верьте в свою путеводную звезду.
Дорогие творческие коллеги, всем желаю здоровья, удачи, любви, мира, процветания и неиссякаемого творческого вдохновения!
Будьте счастливы!
Дорогая Каролин, редакция журнала LITTERcon и дорогие поэты и читатели журнала от всей души поздравляю с Рождеством и новогодними праздниками! Спасибо, что вы с нами!
Родом из сказок
Мы все вышли родом из сказок,
Что мамы нам в детстве читали,
Раскрасили в цвет разных красок
Альбомы, что мы получали
В подарок, а зимняя краска
Вся белая, словно горсть снега,
Но к нам новогодняя сказка
Спешит, без нее, как без хлеба,
Нельзя жить на свете нам белом,
В нее разных красок добавим,
Зелёных от елок и рыжих от белок
И сини добавим, едва ли
Нет в сказке от солнца частицы
И моря прекрасной лазури,
И все, что нам ночью приснится,
Добавим, все будет в ажуре!
Все краски сплетаются в сказке,
В подарке от Деда Мороза,
И девушек милые глазки —
Подобие сна и наркоза
С нас снимут все прошлые беды,
И нас донимавшие боли,
Останутся наши победы,
Без шуток нельзя, как без соли.
Нельзя без улыбки и смеха,
Без ласок любимых подружек,
И их голосов дивных эхо
Над нами без устали кружит!
Две тысячи двадцать шестой —
Год Лошади ближе и ближе,
Открытой и честной душой
Я шлю вновь приветы Парижу!
Я давний поклонник Гюго,
Бальзака и Мопассана,
Теперь они все далеко,
Их помню, не видел изъяна
В их прозе, но сам я — поэт,
И горд поэтическим братством,
Шлю авторам добрый привет,
И буду за ручку я браться,
Чтоб низкий поклон передать
Всем тем, кто стоял у истоков
Журнала, который назвать
Решила Звезда Литтерконом!
Пишу я о Вас, Каролин,
Под вашим цвету руководством,
Каких вы собрали мужчин,
И каждый хорош, как Апостол!
Владимир и Алексей
И как не отметить Леона,
Они всех дороже друзей,
Пусть их не венчает корона,
Но каждый — велик как король
В родном поэтическом деле,
Играет он важную роль,
Стихи сочиняя умело!
Талантом ещё не дорос,
Чтоб дам возвеличить душевно,
Достойны они алых роз,
И каждая дама — волшебна!
Пусть будет прекрасною жизнь
У всех, кого знаю и помню,
Под ёлкой пусть ждёт всех сюрприз,
А я устремляюсь в погоню,
Чтоб быть вам, родные, под стать,
На уровне ваших свершений,
Стараюсь я часто писать,
Пусть Муза моя не изменит
Мне с кем-то хорошим, другим,
Их очень немало — достойных,
Я движим желаньем одним —
Хочу отдохнуть я спокойно!
Дорогие творческие друзья,поздравляю всех с Рождеством и наступающим Новым годом! Желаю всем мира,любви,здоровья,счастья, успехов,удачи и, конечно, вдохновения! Дорогая Каролин, от души благодарю вас и всю редакцию за интересные идеи,за креативность,за чудесные дипломы,за талантливые начинания!Будьте здоровы и счастливы!Пусть Новый год принесёт вам радость,пусть исполнятся все ваши мечты, пусть удача не обходит вас стороной!
Щирі вітання з Харківщини. Дякую улюбленому журналу за хвилини радості, натхнення, творчого неспокою. Бажаю усім миру, здоров’я, добра
Я Альфа і Омега
Явились Ясла (Praesepe, NGC 2632)
Яснішає якоска явищ.
Ялинка ясписна яскрава,
Яблінка, явна Ярославна.
Ядвіга якомога в’яже
Якусь ялмужну ясминову.
Ярмаркувати яко-тако,
Ячить янтарно як ясою.
Якщо яфирнича Ягайла,
Як янгол ягодам Яель,
Я Ясноґурській ясність явлю.
Ясних яхонтових ясел.
Яскравий ящик ярих яблук.
Як ЯДС (Я Досліджую Світ).
Ямами і ярами ярди.
Яскулка Ягве в ямб явить.
Ясного явища яснотка,
Ясколка, ягель, ялівець.
Як-то ярлик якийсь Ясона,
Яругою ямський гінець.
Ягня, ялмуга, в яличині.
Яфетовий ясир в Ярила.
Як Ярославнине ячіння.
Ятвягам ясністю явила.
Як Ясне Сонечко ядрене,
Ячменю ярого ярмулка.
Ярує Ясь якийсь ясенок,
Як явір якушить яскулка.
Ябчаник з ябка, ядлий в’язко.
Язик, як язикатих ябед.
Ядрова ясеня є в’язка.
Ягнятком зв’язаний як Яків.
Язичницькі якісь як ятки.
Якоїсь язібаби ящер.
Ягілка яблунев в’яне,
Як яструб ядзю яром в‘яже.
Ялдаваофа яловизна,
Ярмо, якудза, ятагани.
Ядуха ящірна, ятриста.
Яванський ятір, ягуани.
Якщо Ява — лиш є Я Гідна.
Ягодна з яслами з яскині.
Янтарні яблучка, ягідка.
Як яґрост в яблуках й ясмині.
Ясніє ядерно й яскраво.
Я яснозоряно являю:
Яселка ясністю ясні.
Як Найсвятіший Бог є з нами!
Якого щастя ще мені?!
Ясновельможної Ялени
Як якір яслами являє.
Ядвовець, як ягня в ячмені,
Як ясен-світ з яви яскравий.
Якоїсь ясності якби нам.
Яскиня, явлення у яслах.
Як якомога якобинцям
Являють ясла якість ясну.
Якщо Христос рождається,
Як янголята славлять всі Його.
Яскинею яскравиться:
Христос народився!
Славімо Його!
A e C D Gfis AE
Jam Alfa i Omega, Pierwszy i Ostatni, Początek i Koniec.
https://youtu.be/Q9RNMaiGz-U
Благословенна найсвятіша ніч ця,
На небі ясні зіроньки ряхтять.
Ти поринаєш у казкову вічність,
Стаєш сам уособленим малям.
Спасителя чекає велелюддя,
Вже поспішають з улиць звіздарі.
Чи серцем Боже свідчення полюблять?
Зірниця сяє явлена вгорі.
Бояться всі впустити радість наніч,
Бо помаліло сприйняття.
Немає побажання на добраніч,
Розхристане біжить життя.
На рубежах холодних ув окопах
Зустріли знов захисники Різдво.
Тривога серце зранене охопить,
Незручно святкувати загалом.
Не готувалися тому, напевно,
Натішитись теплом заздалегідь.
Змирились, що нічне самотнє небо,
І непривітний цей мрійливий світ.
Оновлення очікуємо довго,
На перемогу сподівання всі.
Натхненні завше Божою любов’ю.
Різдвяна зірка он в усій красі.
Вечеря стигне разом з молитвами,
Схилився янгол якось оддалік.
А серце палко рветься милувати,
Очікує вже не один це рік.
На добрі зміни прагнення постійні,
Для долі вільної прихід очоль.
Бере на себе Віфлеємська Зірка
Всі клопоти, надію шле й любов.
Не треба на ненависть намовляти,
Та дорікати, що вина в усім когось.
Приймімо щастя Божого дитяти,
Переживемо, вийде в нас усе якось.
Господь не хоче щось потребувати,
А тільки серця щирого від нас.
Гарніші тільки ненька із малятком,
Благословенний найсвятіший час.
Несуться навіжені, ніби нас немає.
Нагряне ніч невдовзі навісного над.
Навідліг, ненароком, надто навіть.
Навіщось, в несить, неподільність надр.
Не наїдайсь, не нидь, не надимайсь надмірно,
Натомість нашим на нагоду надішли.
Не ненависть насуплена на намір миру,
Набожної надії ноти-но нічні.
Неспокій не несе ніяку незворушність,
Нетрадиційні натиски наполягти.
Напоготові небо з небезпек насущно,
Небажаний німий нікому негатив.
Негайно недоторканість нову надайте.
Настане негараздам ніч насамкінець.
Начальствами надуживаєте недбало,
Недоброзичливі награблять нанівець.
Насилля нітиться недобрістю наживи.
Народжується незабаром Немовля.
Надію Ненька Непророчна нам носила,
Нічого в Нього неможливого нема.
Нехай настане найгарніше надвечір’я,
Народиться народові Нове з Начал.
Невинність незрівняною несе надію,
Нова народин небозоряність нічна.
Нев’януча, Неопалима, Найсвятіша.
Нам нині народився неба Назорей.
Новозавітню нам науку Він напише,
Невже настало небо наче б то нове?
Небо вкрилося зірками,
Нічка тиха усміхнулась.
Колядою зустрічали
Всіх на перехрестях вулиць.
Ми прославимо дитятко,
Разом зі Святим Сімейством:
Неньку з немовлям і Тата,
В образочку кола серця.
В Нього вічка, зорі ніби,
Гарне личко і величне.
Сяє простотою німба,
Нас до себе ближче кличе.
Честь і слава для Хлоп’яти,
Котрий нині ся рождає!
Залюляти, прикохати,
Зичити здоров’я й щастя.
Спи, малесечке малятко.
Хай Тя Бог оберігає!
Запашне, солодке, м’ятне.
Будемо з Тобою в раї.
Зникнуть болі і тривоги,
Марні всі розхвилювання.
Доля краща – бути з Богом,
А душа радіє файно.
Дивовижний наш Порадник,
Агнець-первенець без вади.
У серцях родин, поправді,
Оселився вічно з нами.
Богородиця, Цариця миру,
На святих руках малий Ісус.
Переможного Anno Domini,
Хай молитва щира лине з уст!
Більшого не прагнемо ми щастя,
Щоб зустріти рідних на свята.
Пресвятим поєднані Причастям,
Всім благословенного життя!
Віри, затишку, тепла, любови,
Милосердя Божого без меж.
Благодаттю нас Різдва опове.
Як зустрінеш, так і проведеш.
Ми у 2026-й
З Богом нині разом увійдім.
Помолімося “Отче́наш” просто,
За людей, Вітчизну і наш дім.
Нехай мають завше вільний доступ
Всі під мирним небом повсякчас,
А тривогам бунтувати досить,
Щоб лихий ніколи не ввижавсь.
Ярою пшеницею посіви
На здоров’я зичуть дітлахи.
Буде радісно тепер постійно
Всім улюбленим і дорогим.
Розквіту бажає наша Ненька
Рідна українська всіх земля.
Друзі миру і спокою стренчать,
Але в колі правда лиш своя.
Господа не пізнані дороги,
Без Йому довіри ми – ніхто.
Ходимо, блукаємо вже довго,
Лиш не нехтуймо Святу Любов.
Божа Мати зі Своїм Дитятком
Нас, кохані, пригортає знов.
Миру рік сприятливий у святках,
Щоб збагнути Божу нам любов.
Хай радіє зараз кожне серце,
Бог потішить і з гріха звільнить.
Гарний настрій личить до десерту,
Доброта, прославлення і мир.
Божого усім благословення,
Нехай рясно кожному щастить!
Будьмо вдячні Господу щоденно,
Бо коштовна часу кожна мить.
Новорічний вайб
Потріскують дрова, живиця в камині
Пахучі кубельця в повітря пускає.
Мов кішка, вмостилася ти на колінах,
Ми напередодні казкового свята.
А ритм наростає, де серце – годинник,
Вчувається “Щедрик” дитячий чарівно.
А там “Jingle Bells” заспіває невдовзі,
Новий Рік нагряне, він вже у дорозі.
Тепло поцілунків ласкаве на дотик
І настрій п’янкий новорічного вайбу.
Ще гарного всім віншування достоту,
Сніжинок у мирному небі нехай би!
Шампанське, солодкі смачні мандаринки,
Забав темпераментний сміх, верещання.
Бажання кохання, все знов повторити.
Я хочу, щоб сяяла вся ти від щастя!
Уходит год. Проблемы с ним уходят
Но и хорошего так много было в нём.
И дни, и ночи ещё долго хороводят,
Душевным в памяти горя у нас огнём.
Зелёная листва слетела с веток снежных,
И ствол дрожит под шапкой ледяной.
Грустит о лете он, о днях ушедших, нежных,
Но всё уже вокруг захвачено зимой.
И кажется, что дерево своё уже отжило,
Не будет больше листьев, не будет ничего.
Что саваном его вот так навек накрыло
И спрятано оно в холодное стекло.
Но холод и мороз уйдут, как уходили
И в прошлые года, и в прошлые века.
И ветки подрастут, хоть с листьями другими.
Как новое вино влить в новые меха.
А, может быть, и я, уйдя из этой жизни,
Вернусь в неё другим, без страхов и обид.
Не будет в ней забот, ошибок, укоризны.
Доволен буду всем, богат, удачлив, сыт.
Но вряд ли я смогу смириться с жизнью плоской
Где места нет борьбе, заботе и любви.
Пусть будет новый путь без славы и без лоска.
Прошу: на честный путь меня благослови…
Уходит год. Проблемы с ним уходят
Но и хорошего так много было в нём.
И дни, и ночи ещё долго хороводят,
Душевным в памяти горя у нас огнём.