Читателей на странице:
Символізує білий кит удачу
І успіх гарантований отам,
Де серед океану струм побачиш,
Бо й білий світ стоїть на трьох китах.
Якщо ж відкриє кит землі джерела,
То виникне Всесвітній знов потоп.
Тим стрілки на годину перевели,
Щоб призабули звідки ллє любов.
Багато ненависті і зловтіхи,
Дратує мореплавців Мобі Дік.
Як карнавальну маску ті наділи,
Та вчасно невловимий месник втік.
Відразою затхне від людожерів,
Які на Чудо-юдо рибу-кит
Вину перекидають не кошерну,
Але не риба кит, тож не брешіть.
Самі, либонь, не риба, ані м’ясо,
А неопізнано чим бозна-що.
За гарпуни беруться і дубасять,
Прикрити їм сліди крадіжок щогл.
А білий кит залюблений в свободу,
Йому життя – відкритий океан.
Він од ядухи потерпа сьогодні,
До щастя Ельдорадо всіх гукав.
Забули звідки витоки життєві,
Переінакшили любов у скін.
У пляшці замість джина згусток дева,
Самим проходи стали завузькі.
Вже не шанують божої природи,
Людці кидають привселюдно зло.
До сумнозвісних наслідків призводить
Пащекування побажань, щоб здох…
Ось незахищеним стає найбільший,
Подибує від рідних ген осель.
Уже душею кривиться й небіжчик,
Перевертається в могилі все.
Довкіл розплилося життя не чітко,
Вдивлятися у скельця вже дарма.
Адже, як кажуть, голод вам не тітка,
А брижі, як міраж, без дна діра.
Усе давай-давай і без зупину,
Колотится загарбницька жада.
Над язиком кувалда із зубилом,
Заціпеніла ганення журба.
А десь в атолах поміж островами
Відкривсь чарівний, безтурботний світ.
Бруднити тванню інших постривайте,
Далеко білий кит, покаже хвіст.
Цінуймо кожної людини волю,
Шануймося з підвалини життя.
Нам мир лаштує на осонні доля,
Струмками добрі справи задзюрчать.