Читателей на странице:
Багряне листя мнуть пожухле,
Попід ногами брудний пил.
Якби очистилися душі,
Яких Бог дуже полюбив.
Дерева листя свої ронять,
Додолу падають згори.
Кричать від холоду ворони
Самі від рання до зорі.
А душі полетіли в ирій,
У теплі вічності краї.
Як хочеться в добро повірить,
Що душі радісні й живі.
Їм зорі ближчі, як свічада,
Лампадки осявають шлях.
Виходять ближніх зустрічати,
Як зірка вперше лиш зійшла.
На тлі тім зоряного неба
Простори до безмеж світів.
Молитви золота потреба,
Щоб хтось їм вогник засвітив.
Піклується про всіх нас Мати,
Небесна Ненька Пресвята.
Бажає міцно обійняти,
Дітей коханих всіх Вона.
А ласка завше незабутня,
Палка, палаюча любов.
Приходить радість, никне смуток,
Бо з нами люблячий є Бог.