Читателей на странице:
Тебе, юрби посеред, я побачив,
Таку виразно вичурну, легку.
Гойдалась ніби квітами, повагом,
Немов листочок плавав у струмку.
Белембалася сумочка на боці,
Спідничка відкривала просвіт вглиб.
Сандалі цокали, на ноги босі
Узуті, відбивали такт в підстриб.
Простою видавалася такою,
Знайома ніби коліжанка та.
Приваблювала гарною ходою.
Піду захоплено я за тобою
На здивування й поготів жінкам.
Косою осінь маякне рудою.