Читателей на странице:
/децима/
Дощ… Розлука ця – навік.
Гусне осінь в позолоті.
Все на краще буде потім,
Зараз – сум волав і пік,
Дощ мішався з сіллю щік.
Фільмувала згадку потай:
Колії. Вокзал навпроти.
В мізках в’яз настирний ґедзь:
Зряча я. Полуду – геть.
От і все. Пора. Мій потяг.