Читателей на странице:
Ще за старих часів троянців,
Коли втручалися боги,
Була царівною Троянда,
Зрівнятись з нею не могли.
І у красі, і в мудрім слові
Вона велична з тих часів.
Символізує знак любові,
Що справжнім лицарям щастить.
Червоні барви у коханні,
А білі – для побачень шанс.
Вогнями пристрасть колихає,
Стають щасливі в добрий час.
Але не дармо колюхата,
Бо підступу нема для зла.
Наважилися покохати?
То гострим вістрям вас спасла.
Якщо хто вірний обопільно,
То клятву скріплює їм кров.
Солодка смерть в її обіймах,
Серця розважує любов.
У діленні удачі й горя
Єдині в рівних почуттях.
Слова і сльози біль загоять,
Без програшів розрахувать.
Немов розсипані перлини
На пелюстках троянд — роса.
За духмянінням ніч полине,
Кохання звістку вознесла.
Полум’янілого багаття
Став візерунок тих квіток,
Щоб палко за життя кохати,
Себе не пощадив і то…
Неначе те цнотливе лоно,
Дитячий подарує світ.
Від лиха й зазіхань заслонить,
Дасть ніжний сонечка їм сміх.
Серед багатства різних квітів
Троянда має більший вплив.
Себе даруйте, полюбіте!
Хто не кохав – немов не жив.