Читателей на странице:
Неначе пуп’янки ті ніжні
Духмяно пахнуть з квітника.
Все того не бракує жінці,
Хай лиш нічого не спітка.
Красою милі янголиці,
Кохання варті не з казок.
Їм врода незрівнянна личить,
Бо не важливий років строк.
Порадувати чимсь на щодень,
Усмішка ощасливить їх.
Пахучі та рум’яні щоки,
Рожеві губки до обійм.
У зоряних цілунках ночі,
Світанки разом стрінуть як.
Нехай сміються тоді очі,
Щасливі наяву і в снах.
Довіра в єдності тримає,
Якщо стосунки гарні в них.
Тоді розділене кохання,
Коли доглянутий квітник.