Читателей на странице:
Неба багряна заграва
З листям злилась золотим.
Жовтня остання октава
Робить цей світ чарівним,
Сірість щоденну стирає,
Свято у душу несе,
Всіх нас красою вражає.
Жовтень, побудь з нами ще.
Зорі ранкові й вечірні
Золотом сяють нехай,
Хмари усі білопінні
За горизонт проганяй.
І зашарівся румʼянцем
Жовтень в осінній зорі,
Небо малиновим глянцем
Нам посміхалось вгорі.
Тільки шкода — швидкоплинним
В нашім житті є усе.
Знову за жовтнем чарівним
Вже листопад до нас йде.