Читателей на странице:
Довкола сонця – вир прозорий,
Сріблиться в росах далечінь.
Світанок мріями про зорі
Гаптує скатерку йдучи.
Весела вдачею ця осінь,
Чудова господиня дня.
Гостинно до сніданку просить,
Як роси ласкою дзвенять.
Рукам завдячимо жіночим,
Які готують нам щодня.
Дарують ніжністю сни ночі.
Хай миті всі їм пощастять!
Вони ж такі дбайливі й гарні,
До ладу всюди приберуть.
Так пораються ще від рання,
Оберігають світ од скрут.
Несуть кохання, світло, радість,
Насичують красою доброту.
Купатися їм у тім щасті,
За приклад взявши ціль сім’ї просту.
Як виховаємо пошану
До материнства всіх жінок,
То викохаємо їх щастя,
Царівн чарівніший вінок.
Достоту радощів і миру,
Усмішки, поцілунків, ласк.
Хай почуваються так мило,
Щоби любов тут завелась.
Турбота, пестощі і поміч,
Підтримка, все ж, важлива їм.
Багато милощів і сонця,
Удосталь вірності і втіх.
Порядність, завше бути поруч,
І зрозуміння враз без слів.
Іти на поклик серця полем,
Щоб ясний ранок заяснів.
Бажаю діб всім величальних,
Відради тіла і душі.
Здорові будьте, щирі в щасті,
Кохані, ніжні, дорогі!