Читателей на странице:
Водограєм виграє сопілка,
Трактор поле після жнив оре.
Чільне місце гайвори посіли.
Вересень влаштовує оркестр.
Тисне, мов на клавіші, десь вітер,
Він пронісся пущею вночі.
В лузі калиновий кущ примітив.
Ллється в дощ мелодія душі.
Начебто симфонія казкова,
Що у дивосвіт проникла ген.
Пісня сонячно ряхтить любов’ю.
Соловейко – справжній диригент.
Б’є по березі в каміння хвиля,
Верби похилилися над став.
Світлозоряну блакить прихилять.
Спів недільний осені настав.
Серця під акомпонент на струнах
Жваво зранку жебонить струмок.
Голос дзвінко із відлунь тренує.
Росянисто поміж трав намок.
Небо з оксамиту на світанку,
Промінцями досягає гай.
До сніданку час уже сідати,
Але невгамовний водограй.