Читателей на странице:
Нас осінь подарунками вражає,
Та тішить на городі і в саду.
Дивує чемних щедрим урожаєм.
На господиню схожа десь ставну.
Повітряним вітає поцілунком.
За літом бабиним увись лети.
Метка і гарна, чепурна, даруйте,
В подолку стиглі набрані плоди.
Всміхнеться яблучком червонобоким,
Хмільний за вус підкрутить виноград.
Полум’яніють сонцем її щоки,
Розхристана біжить кудись навгад.
А стежка в’ється все поза городи,
Квітучим моріжком ген-ген за тин.
Пузаті гарбузи, як стан широкий,
Таких на віз попробуй підсади.
Ой гарні, чорноброві, й жартівливі!
Не дай наїстися, за двох працюй.
Грушками пахне, мов медові сливи.
Поживу вчуяв з-під землі пацюк.
Запаси робить працьовита осінь,
По господарству порядкує все.
До ночі темної її там носить,
Закрався вітер й яблука трясе.