Читателей на странице:
Розлита ніч у зоряному небі,
Час між собою відстанню мина.
Краси чудове висвітлення в неї,
Бо й ясні зорі мають імена.
Купає в осередку океану
Відкрите море у просторочас.
Займи у ніжності свою кохану,
Нехай на струнах почуття бриньчать!
Палітра схожа на пістряву галич,
У відблисках проміння і очей.
Побачимося зáтемно віч-нá-віч,
Як пóзад наша тінь у тло втече.
Зіллємось ми у коловерті пізній,
Затяті друзі не розлий вода.
Запалює кохання, ззовні пристрасть,
Щасливі миті знову поверта.
У зачарованому колі душі,
Їх зводить через річку забуття.
Серця жадібливі в обіймах душить
Не визначене долею життя.
Але на противагу воля вчасно,
Неначе птах, що випурхнув у вись,
Приносить на світанку спільне щастя,
Про яке мріяли ми вдвох колись.