Читателей на странице:
У вир, де слова дивина, пірнемо,
Завидка підберемо рими такт.
Поллються водопадами поеми.
Ніби не жив, хто вірно не кохав.
Не переймайтесь, якщо слідом кпини,
Не зрозуміють прояву душі.
Висот Парнасу як не підкорили,
Але прийняли за свого чужі.
Найбільшого очікують визнання,
Та не важливий зараз статус тут.
Що саме для нащадків передали,
Тим найславетніший тоді тріумф.
Як кажуть, доля нас не вибирала,
Але у кожного своя стезя.
Когось ще трішечки не докохала,
Сором’язливі стукають серця.
Дав Бог талан, кохання, мудрість, віру,
Не обділив нікого ні у чім.
Єдиного всі справді спраглі миру,
Однак порядності нахаб навчім.
Шануймося, поети й поетеси!
За вами вибір людяності прав.
Куди б життя далеко не занесло,
Та пам’ятаймо, в правді хто стояв.
Назичу невичерпного натхнення,
Здобутків, вдачі, вишніх поривань.
Щоб були Господом благословенні,
Він вам на щодень щастя всім давав!