Читателей на странице:
Минуть, як літо, твої младе літа,
Немов відпустка: сонце, море, пляж.
В обіймах з поцілунків молодіти.
Оазою на спеці б не міраж.
Уповні місяць – золотава куля,
На видноколі з неба твоя тінь.
Улюбленця під вечір не вигулюй,
Щоб за ногами гойними не втік.
Пильнуй захоплення, де світ цікавий,
Бо почуття подібні, як вітряк.
Тебе запросять на горнятко кави,
Щоб зрадити, кому ти довіряв.
Закоханий у світанкове сонце,
Вже тьмава нічка позад утече.
Цим, милуватися ж, життям – досхочу,
Задивлюсь в ясну глибину очей.
У просторі витає мрія юна
Кохання невмирущого повік.
Ти стала моїм сонцем порятунку,
Зорею світанковою, повір!
Нехай бушує океан відкритий,
Із піни віддзеркалює краса.
Ти слізки, що набігли, набіч витри,
Дивись, як доля щастя принесла.
У мареві космічна одіссея,
Мандрівка наша відстанню в життя.
Натхненний палко радістю твоєю,
Щасливий поруч став з тобою ж я!