Читателей на странице:
Так пахне вечір,
Ллється цвіркуном.
Веде сердечні
Диво-серенади,
Мій поетичний слух неначе гладить
Той наспів ґречний
Став близьким давно.
Троянди квітом,
Масою речей,
Садком привітним
В солоспіві щирім,
Все рідне бо — мурахами по шкірі,
Минає літо,
Між долонь тече…
Згорає серпень.
Ночі прохолод,
Рахує серпик
Згаслі метеори,
Сон денну пристрасть майже упокорить,
Вслухаюсь в себе…
Осінь вже от-от…