Karolin Audace (L. P.)

Читателей на странице:


Век суеты — словно зыбкая мгла,
Где души блуждают в кривых зеркалах,
Гордыня, как яркий, холодный фонарь,
Гасит надежду, скрывая алтарь.

Натуральность-жемчуг в ладонях Творца,
Что в сердце горит, не подвластно конца,
В нём ведь огонь, что не сжёг, а вознёс,
Стирая обиды, смывая утёс….

Наглость танцует под звонкий хрусталь,
Но вечный свет растворяет печаль,
Где гордость взрастила высокий свой трон,
Смиренье приносит Господний закон.

Закат — это зов, где светло на краю,
Как тихая роза в цветущем раю,
Он шепчет о том, что сила — в любви,
Что свет для души — это руки свои.

Господь зажигая нам факел внутри,
Его не затмят ни гордыня, ни дни
И мудрость приходит, как звон тишины,
Когда принимаем мы мир — без войны…

Присоединяйтесь к теме поэтической мелодии, дорогие творческие друзья! Пусть мудрость творения рождает истинность и откровение!

С теплом и созвучностью

© Karolin Audace (L. P.)


5 2 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

4 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Сергей Ущев
Премиум-автор
11.08.2025 7:16 пп

Суета — за богатством безумная гонка,
Гром от рок-музыки на перепонки 
Давит, и мозг уж не может быть другом,
Ложь не хотим слышать мы от подруги!

Нужно лишь то, что надёжно и прочно,
Суетно то, что фальшиво, порочно!
В Божьих заветах — слова золотые,
В Слове от Бога — мысли простые!

Но в простоте этой — Вечные истины,
Трудно признать, только Вера единственно
Нас не обманет в дороге по жизни,
Нету страны роднее Отчизны!

Будем ценить, что годам неподвластно,
Не поддаваясь тому, что напрасно
Ложной порой привлечет позолотой,
Все, что нам надо — честной работой

Сделаем близким, родным и доступным,
Радует то, что даётся нам трудно!

Людмила Рубина
Премиум-автор
11.08.2025 11:31 пп

Милая Каролин, какие мудрые, философские, прекрасные стихи!
Большое спасибо за восхитительную поэзию!
От души желаю мира, добра и неиссякаемого вдохновения!

Leon Clerk
Премиум-автор
20.08.2025 1:12 пп

Богонатхненно, мудро, з відчуттям справедливости і милосердя. Бо «сила — в любові» однозначно.
Миру, радості, щастя, пізнання Божих істин, терпіння і любові!

Leon Clerk
Премиум-автор
20.08.2025 1:12 пп

Оскільки дійсність затхла і захланна,
То свіжості, вивітрювань якби.
Навіщо потерпає в нас кохання?
Мов на заклання виводок юрби.
Замало молитов і прагнень миру,
Надія хоч останній наш оплот.
На Бога і в життя найкраще вірмо,
Свята Любов – Предвічна це, як Бог!
Жадобою привласнення кортимі,
Навала, грубощі, гріхи, гріхи…
Така зображена тепер картина.
Хоч плач, а хоч скачи, як звір реви.
Кому оце, як сам собі говорю.
Розрадою стають молитва й вірш.
Адже плачем не допоможеш горю,
У надприродне з дива щось повір.
Усі якби у нас слова погані
Та викреслити з розуму сповна!
Сумління може трохи нас і ганить,
Але, все ж, мучить злоба і війна.
З колізій гамору і пут жахіття,
До лікаря звернися: “Сам спаси себе”.
Пророк закликав, чесно проживіте,
Солодка за Вітчизну стає смерть…
У прощі, пості і простій молитві
Могутність милосердя і добра.
Повсталі в праведній останній битві,
Де вільним воля, а спасенним рай.
Пробачення не в змозі дати певно
Своїм оце заклятим ворогам.
Суворо гнівається тоді небо,
За справедливість відповісти нам.

fb_img_17556880722009942