Читателей на странице:
На тихій воді ясночола та горда німфея —
Краса непорочна… така, що рве серце багаття.
Любов невзаємна порвала їй душу на шмаття,
Це німфа прекрасна, легка і чарівна Лілея.
Милуються зорі, навіки закохані в неї…
Та в серці Геракл. Її щастя… а може, прокляття.
На тихій воді ясночола та горда німфея —
Краса непорочна… така, що рве серце багаття.
Коли ж зрозуміла красуня, що стала трофеєм,
Заклякла навіки купавою — білим лататтям.
Зорить квіт русальний, немов нареченої плаття,
Любов невзаємна дісталась свого апогею —
На тихій воді ясночола та горда німфея…