Читателей на странице:
Тропинка в тумане
Тропинка светится в тумане,
Шаги рассыпаны в ночи,
Фонарь дрожит в её дыхании,
Как свет надежды средь тоски.
Луна, распахнутая в небе,
Как сердце, полное мечты,
Она ведёт сквозь даль и небыль,
Омывший светом все пути.
Дома уснули в мягком шелке,
Застыв в молчании ветров,
Но шелест трав ей шепчет громко,
Что путь ведёт за край миров.
Она ступает, ночь дрожит,
Её наряд с ветрами споря,
Осознанность над ней парит,
С реальностью совсем не споря.
Присоединяйтесь к созвучным нотам души, дорогие творческие друзья!
С теплом и любовью
Милая Каролин, большое спасибо за прекрасную поэзию. Невероятно красивые стихи, лёгкие, нежные. Каждая строка наполнена чудесной тайной. Здорово!
Благодарю дорогая Людмила за Ваш созвучный свет!Пусть весеннее вдохновение наполняет Ваш талант!!
Мила Каролін, дуже гарно і мелодійно!
Україна – це не лиш верба, калина, сонях;
Рідний край, де кожному билинки дорогі:
Бородач, яснотка, зорецвіт, веснівка, дзвоник,
Царські очі, молодило, чаполоч, стокротка,
День-і-ніч, ведмежі вушка – наче оберіг.
Боже тіло, божі ручки, стародуб, барвінок,
Приворотень, материнка, матіоли, хміль,
Сон-трава, любисток, в’язіль, чарівна ліщина,
Ломикамінь, плющ, дідові воші, ряст, шипшина,
Борщеві лопуцьки, ключики, льон, звіробій.
Журавлині носики, червона рута, м’ята,
Хрест-трава, цибулька гусяча, плакун, льонок,
Нечуй-вітер, дивина, зозулин-цвіт, окладник,
Сон лучний, медунка, горицвіт, бузок, латаття,
Агалик-трава, бождерево, козодра, смовдь.
В’юк, ангельське зілля, жито, шовкова косиця,
Сонцецвіт, иржій, устели-поле піскове,
Мати-й-мачуха, трава бараня, цмин, костриця,
Турецький язик, дрібчасте зіллячко, ослинник,
Дивосил, хрестовий корінь, їжанець, щавель.
Лілія, мак-самосійка, аїр, євшан-зілля,
Перестріч, смерічка, яворина, дрік, чебрець,
Зозулині черевички, глід, цитварні квіти,
Ломиніс, вечірниця, бабині зуби, смілка,
Яблунька, спориш, розхідник, ясен, баранець.
Нагідки, сосонка, миколайчик, сухоребрик,
Проліска, чорнобиль, благодатка, тис, рогіз,
Полуниця, сокирки, петрів батіг, нетреба…
Тільки дарував Господь аби нам мирне небо,
Щоби кожен щиро благодаті плід приніс.
Рідний край, де кожному билинки дорогі.