Читателей на странице:
Неначе потрапляєш в якусь казку,
довкола ген іскриться дивокрай.
А мрії вже здійсненні і підвладні,
єдине чого треба – покохай!
Народжується ніжна юність з квітки,
дитя природи, лагідне дівча.
З роси дзвінкої пуп’янок розкрився,
побаченим радіє як душа!
Навдивовижу враження прекрасні,
немов сни кольорові наяву.
Затримуєшся довго в гарній казці,
зустрів світанком чарівну весну.
Обійми, мов обкладинка блакиті,
перелист наче в книжці сторінок.
Цілунки трунком пристрасним покриті,
як полум’я зволоженого цмок.
Відкрий, красо, ласкаві свої очі,
життю віддайся вдосвіта й на дню.
Твій перший промінь проміжки лоскоче,
кохані миті щастя там знайду.
Крильми піднесені, моя царівно ж,
коханням радісно полетимо.
Як серця виклик, почуттями рівнож,
виплікуємо ввірену любов.