Читателей на странице:

Жемчужина на клавишах рояля
Жемчужиной на клавишах рояля,
Звучат аккорды вечности и света,
У звёздной россыпи любовь играла
В приятном ожидании рассвета.
И пульс волны созвучен с ритмом,
Там ветер нежно целует гладь,
А чайка очарована мотивом,
Позволив о хорошем вспоминать.
Рояль и небо в вихре вальса,
Сверкая белоснежным шелком,
Как будто в стиле ренесанса,
Шикарностью момент наполнен.
В чудесных отражениях воды,
В звездной улыбке на небосводе,
Любовь вплетает в вечные следы,
Свет тайный на тонком переходе.
Francés
Une perle sur les touches du piano
Une perle brille sur la touche,
Un doux accord s’élève au vent,
L’amour jouait sous l’ombre louche,
Attendant l’aube en suspens.
Le flot des vagues bat en cadence,
Le vent caresse l’océan,
Et la mouette, en confidence,
S’abandonne au chant mouvant.
Le ciel et l’onde en valse pure,
Scintillent d’un éclat soyeux,
Comme un chef-d’œuvre d’aventure,
Portant un charme précieux.
Dans l’eau miroitent mille éclats,
Un doux sourire au firmament,
L’amour inscrit, traçant ses pas,
Sa lumière au seuil du temps.
English
A Pearl on the Piano Keys
A pearl shines softly on the key,
As chords of light and time unfold,
Where stardust hums in melody,
Awaiting dawn in hues of gold.
The waves keep rhythm with the breeze,
As winds embrace the ocean wide,
A seagull, lost in harmonies,
Lets memories drift like the tide.
The sky and sea in waltz entwine,
A dance in silk so pure and bright,
Like art that breathes in grand design,
A moment bathed in sheer delight.
In water’s glow, in stars that gleam,
Love carves its trace in endless flight,
A whispered glow on time’s thin seam,
A hidden spark of sacred light.
Español
Una perla sobre las teclas del piano
Una perla brilla en la tecla,
Acordes de luz y tiempo se elevan,
Donde el amor juega en sombra fresca,
Esperando al alba que se desvela.
Las olas siguen el ritmo del viento,
El viento acaricia el mar profundo,
La gaviota, en dulce movimiento,
Se abandona al eco del mundo.
El cielo y el mar en vals se entrelazan,
Bailando en seda pura y radiante,
Como una obra maestra que avanza,
Con un encanto fascinante.
En el reflejo del agua brillan mil destellos,
Una sonrisa suave en el firmamento,
El amor deja huellas en los cielos,
Una luz secreta al borde del tiempo.
Дорогие творческие друзья, с душевным ритмом и вдохновленной мелодией присоединяйтесь и творите!!!
С поэтической любовью
Милая Каролин, сказочно-красиво! Каждая строка звучит особой мелодией души. Легко, возвышенно, романтично… Прекрасные стихи! Большое спасибо за великолепное прочтение. Слушала, затаив дыхание.
Успехов Вам и неиссякаемого творческого вдохновения.
Искренне признательна, дорогая Людмила!! Пусть свет любви и вдохновения наполняет Ваше поэтическое сердце!!
Зайшла. Послухала. Уявила. І написала співзвуччя. Рондель з кодою.
БІЛА НІЧ
Перлини клавіш – ніжністю рояля,
А сяйво сукні перевершить зорі.
Коштовності в небесному декорі
Затьмарити не можуть досконалість.
Тріумфи нот – відвертістю зухвалі,
Неначе шторм у вічній непокорі.
Перлини клавіш – ніжністю рояля,
А сяйво сукні перевершить зорі.
Зі вродою небесся пасувало:
Красуня варта сотні метеорів,
Її яскравість будь-кого підкорить,
Троянди з нею поруч, мов зів’ялі.
Перлини клавіш – ніжністю рояля…
…І біла ніч від сяєва надворі.
Дякую за натхнення, пані Каролін!
Дякую, Марина за співзвучність,Вашу чудову поезію!! Миру та натхнення!
Гарно, мила Каролін! Милозвучно і чіпає душу, серце говорить і поцілунком зцілює рани. Сердечно дякую за гармонію і музику, яка лине через почуття!
На себе плащ якийсь нап’яла,
В руці її була піала,
Не те, що дуже, трішки п’яна,
Вона забавно так співала.
Ходила вишукано й гордо,
Гойдала клубами по-п’яні.
Гукала пристрастю у форте,
Відлуння билось об піано.
Маленькі блискітки вуалі
Запалять вогники вечірні.
Кохання в ласощах реальне,
Пікантне, гостре, наче чілі.
Перебирали пальці вправно
На клавішах фортепіано.
Ах, милий вигляд мала панна,
Аплодувати члени встали.
Немов мороз пішов по шкірі,
Укуси чорних мов мурашок.
Жадали вирватись поширше,
Спіймати привиди міражні.
Вузьким проходом прослизнути,
Чіпаючи грудьми прохожих.
Солодке крадькома лизнути,
На щось вульгарне трохи схоже.
Вона у негліже з гіпюру
Ще краще виглядала, аніж
Оголеною зовсім з бюсту.
Запрошує на білий танець.
Краплинки від сніжин розталих
На щоках і попід очима.
Спросоння тільки щойно встали,
Жагою спраглою палило.
Якось у морозець узимку,
коли ще пролітав сніжок,
заграв мелодію музика,
до серця стежку віднайшов.
Він грав на скрипці так чуттєво,
за душу брало, як живе.
Акорди вивільнять бентегу,
журбу за вітром прожене.
Хмаринки білосніжний клаптик
то віддалявся, то зникав.
Чи вміли ми колись кохати,
як наближається весна.
Керуємось не глуздом завше,
потік думок і почуттів.
Витають душі в небі наші,
за руки взявшись, полетім.
Відкрий для сонечка обійми,
хмаринки білі розгорни.
Нехай кохання нас отінить,
у невагомість дме згори.
Ти грай розважливо, скрипалю,
щоб задзюрчали знов струмки.
Безмежно, віддано б кохали,
мов квіти любляться стрункі.