Karolin Audace (L. P.)

Читателей на странице:


У берега, где обнимаются пески,
Где чайки розовые кружат в танце,
Где волны шепчут фразами любви,
Там мы в чудесной осени багрянце.
Там зажигается звезда любви,
Подыгрывая с мириадой бликов,
Прислушиваясь к шепоту волны,
Бриз с осенью плетет интригу.
У берега ,где обнимаются пески,
Янтарной диадемой восхищая,
Рождая изумруд душевной строки,
Для нас открыв врата земного рая.
У берега,где обнимаются пески,
У чудной осени в дворце осеннем,
Вдали плавучие сверкают маяки,
Мы-в упоении жизни драгоценной…

© Karolin Audace (L. P.)


5 4 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

14 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
АРКАДИЙ
АРКАДИЙ
Гость
18.10.2024 2:21 пп

Ваша образная поэзия вдохновляет, становится на душе уютно, прекрасные строки, благодарю за красоту поэзии, милая и дорогая Каролин

Елена Мироненко
Елена Мироненко
Гость
18.10.2024 3:01 пп

изящно и поэтически тонко, прекрасная поэзия, благодарю дорогая Каролин

Leon Clerk
Премиум-автор
18.10.2024 6:56 пп

Чудова поезія, мила Каролін, милозвучна, образна, чуттєва і глибока! Умиротворює і зачаровує. Дякую, за гарні рядки, які дають відчути насолоду, заглибитися у найпотаємніші куточки душі і просто навчитися любити з півслова!

Сергей Ущев
Премиум-автор
22.10.2024 12:02 пп

Ваша Поэзия богата эпитетами и образными выражениями, Каролин! Она передаёт гармонию окружающего мира!

Марина
Премиум-автор
26.10.2024 1:09 пп

Дуже красиво, пані Каролін, до мурах у тілі… Бажаю творчого неспокою, даруйте нам солодкі миті зустрічі з Вашою неповторною поезією. З повагою.

Людмила Рубина
Премиум-автор
27.10.2024 1:49 дп

Дорогая Каролин, восхитительные стихи! Каждая строка — это жемчужина мысли и поэтического слова! Невероятно красиво и мудро написано!
Успехов Вам, здоровья, мира, счастья, любви!

Марина
Премиум-автор
02.11.2024 10:22 дп

ОАЗА КОХАННЯ
 
/вільний переклад вірша Karolin Audace/
 
Затишшя. Наш берег. В обіймах дрімають
Піски… Марить чайка в рожевім кружлянні.
Нам хвиля підкотить кохання останнє –
В осіннім багрянці спивати до краю…
 
Палає зоря… Незбагненно-незнане
У блисках космічних пізнаємо разом.
А хвиля шепоче. Кохання оаза…
Із осінню бриз – ніби два інтригани.
 
У тиші наш берег. В обіймах дрімають
Піски – бурштинову вдягли діадему,
Колишуть смарагди в рядкові своєму,
Відкривши ворота блаженного раю.
 
Край берега ніжні піски ув обіймах.
В палаці вклоняються осені добрій,
Плавучий маяк осяває весь обрій –
Любімо життя…Одне одного… Мріймо….
 
/амфібрахій/