Читателей на странице:
А сни все ті ж:
І рік, і п’ять, і сім, і десять.
Горить в мені,
Нетлінне, крізь життя веде.
Все, як раніш,
У світ чужий замкнулись десь Ви,
Танцює ніч.
Питає танго: де Ви, де?
Та невтямки
Літам вести самотнє соло,
Пожухлість трав –
Останнє літо, що цвіло.
А ти ні з ким…
Осінній лист опав додолу,
Як ти віддав
До краплі юність і тепло.
Дощ-однолюб
Зве танго пристрасті ув осінь,
Роки летять,
Від ран рубці лишають шви.
Чи я не сплю?
Чи у журі мідноволосій
І рік, і п’ять –
Усе життя зі мною Ви.
/Квадратне римування/