Читателей на странице:
Садок вишневий коло хати,
А біля тину – молоді…
До ранку їм оце б не спати,
Опівніч. Вранці працювати.
Кохання. Та пора у дім.
Вишневі почуття духмяні…
Ич, як щебечуть солов’ї.
Шовки дерев… Медова пряність…
Небесно-зоряні рої…
Ех, гомоніти б і ловити
Волошки в спалаху зіниць.
тИ йди… Світанок оксамитний
Йде на заміну вечорниць.
Краса відносин. Теплі лиця.
Обійми. Щирі та близькі.
Любов, що на життя лишиться,
Обом у сяйві вишняків.
Хай кожен власну долю стріне –
Аби лишень своє знайшов:
Терпке… весняне… солов’їне…
Инакше кажучи, любов!