Читателей на странице:
Плинне, таємниче, неосяжне,
У яскравім сяйві черепашок,
Золотистість лагідного пляжу,
Піну хвиль морських – забути важко,
Рибок серед водоростей зграї,
Промені, що хвилі рвуть солоні,
Камінці прибоєм викидаєш,
Море… У твоєму ми полоні.
Велетень… Штормуєш дивовижно…
Кидаю стихії я камінчик.
Штиль… і ти вже світле, тепле, ніжне…
Зелень вод… бурхливість… протиріччя.
Ось зірки, прозірчасті медузи
танці влаштувала під водою.
Знаєш, море, ми з тобою друзі,
Бо мене з дитинства звуть морською…