Читателей на странице:
/рондель/
Чайки розбиваються об скелі,
Багряніють хвилі в бурі зрад.
У зневірі повній – чайкопад,
Бо думки штовхають невеселі.
Пір’я тьмяне і образ шрапнелі…
Мляві крила… Серця рваний шмат.
Чайки розбиваються об скелі,
Багряніють хвилі в бурі зрад.
Біль такий – линяють акварелі,
Біла птаха – ти ж бо бік добра.
То чому в очах така жура?!
…Засичать піщані карамелі –
Чайки розбиваються об скелі.