Читателей на странице:
Французьке небо… Зорі менуетом
Кохання чари в небі заплетуть.
Тисячолика, кличеш знов мене ти –
Душа цвіте благословенням тут..
Лавандові поля, краса Луари,
Щемкі пейзажі… Вид річок-дзеркал.
Вздовж авеню гуляють ніжні пари,
Піщані пляжі й гори – у зірках.
Париж. Це місто зваби та кохання,
А Сена – з таємниць уся сама.
Бруківок шарм і затишні кав’ярні,
Французький темпераментний роман.
Садів та замків історичні сплети
Минуле. Елегантність. Поль Верлен.
Собори – з віри й каменю сонети,
Будівлі та славетність дат, імен..
О Франціє, прекрасна насолодо,
Вино та сир, гурманська таїна –
Парфумів незбагненно-звабний доторк.
Мистецтва смак і доброго вина.
Пошириться спокусою шанелі
Розлив хмільних, тендітних почуттів,
Солодкі радості земні, шалені,
Обійми найзвабливіші в житті.
Розносить приспів лагідним норд-вестом,
Звучить Піаф, Каас чи Джо Дассен.
О Франціє! Ти – втіха, рай, блаженство.
Любов і мрія. Млість. Моє ти все…
Оригінал:
Ma France
Ma France, sous le ciel d’une danse éternelle,
Où le charme s’épanche, où l’amour se révèle.
Terre aux mille visages, aux couleurs infinies,
Ma France, pays béni, où l’âme s’épanouit.
Des champs de lavande aux vallées de la Loire,
Chaque coin respire, chaque coin miroir.
Les montagnes majestueuses, les plages dorées,
La France, en sa beauté, est une étoile adorée.
Paris, la cité des lumières, ville de l’amour,
Où le Seine murmure des secrets chaque jour.
Les rues pavées, les cafés, l’effervescence,
La France, en son cœur, est une douce romance.
Des châteaux aux jardins, l’histoire s’entrelace,
Témoins d’un passé où l’élégance trouve sa place.
Les cathédrales, symphonies de pierre et de foi,
La France, en ses édifices, célèbre sa gloire.
Vin et fromage, festins pour les papilles,
Savourer la vie, c’est la plus belle des quilles.
L’amour de la gastronomie, des arts et des vins,
La France, en ses saveurs, révèle des destins.
Que dire de l’amour, ce doux sentiment,
Qui se répand comme un parfum enivrant.
La France, pays d’étreintes et de tendresse,
Éveille les cœurs, en une douce allégresse.
Ainsi chante la France, mélodie éternelle,
Où la beauté et l’amour s’unissent en ritournelle.
Dans ce pays béni, où chaque coin respire,
L’âme s’épanouit, ma France, source de délices.
Karolin Audace