Читателей на странице:
Невже прийшла пора осіння?
Враз перемінюється світ.
Туман сріблясті шлейфи сіє,
У росяний б’є передзвін.
Передранкова прохолода
Солодкі сни нам освіжить,
Аби і днина вся солодка
Була щоденно кожну мить.
Навіють аромати квітів
Казкову атмосферу хай.
Не схочеться вже йти десь звідти.
Життя чудове покохай.
Маленький промінець від сонця
Приємно радість принесе.
Скупає пелюстки він жовті,
Вбрання оздобить для принцес.
Щедротної пори світанки.
Щось добре й гарне ти зроби.
Поквапся ранком привітати,
Налюбуватися аби.
Не треба в дечім сумувати,
Бо щастя творимо самі.
Нас рясно Бог благословляє,
Щоб берегли кохання світ.