littercon
Читателей на странице:
Дорогие творческие друзья,
приглашаем принять участие в Третьем туре марафона креативной поэзии «Созерцаю, вдохновляюсь и творю». Итак, Третий этап конкурса под названием «Прикосновение природы»,который продлится с 23 мая по 12 июня 2023. Продолжите замечательные поэтические ноты нашего победителя Второго тура марафона , Премиум-автора Любовь Кочкиной . Впечатляясь увиденным, предоставьте волю своей поэтической фантазии, количество строк поэзии не ограничено.
ДОТИК ПРИРОДИ
Природи дотик відчуваю
Усюди, де не гляну оком.
Лікує душу він, я знаю,
Її торкнеться ненароком
Весною ніжним первоцвітом
І білопінними садами,
Трави приємним оксамитом,
Що простелився під ногами,
А влітку- хвилею морською,
Що пестить тіло, огортає
І криком чайки над водою,
Де сонце промені купає,
Осіннім подихом з морозцем,
І кольоровим листопадом,
Іще грайливим теплим сонцем,
З гори бурхливим водоспадом,
Зимою – інеєм сріблястим,
Сніжинок вальсом у повітрі,
І першим снігом білим, чистим,
Із ним думки стають враз світлі.
Природи дотик відчуваю…
Чудовим є це відчуття,
Бо з ним красу скрізь помічаю,
Стає цікавим з ним життя.
По итогам конкурса будет определен один победитель, которому дается право в последнем 4 туре предоставить свой фотоснимок или изображение, под которым он пишет своё видение в форме стиха, к своему изображению. После 4-х этапов будет определены 4 победители в номинации «Креативная Поэзия» и награждены творческими знаками.
Пусть вдохновение рождает самые искренние и тёплые ноты Вашего поэтического сердца! Любви и креативности творческой мелодии души Вам, дорогие творческие друзья!
С творческой cозвучностью и поддержкой,
© littercon
Дякую за мальовничу картину рідної української природи! Поетичне серце не може не відгукнутися на таку красу… Спробую і я додати ноти своєю пейзажною лірикою.
БАРВИСТІ ГАМИ ЛІТА
/віланела. /
Дарує літо різнобарвні гами,
Душа, мов розчиняється в блакиті,
Цикорій стелить килим під ногами.
Він тягнеться до сонця батогами,
Жагу життя на волі не спинити!
Дарує літо різнобарвні гами…
А сонечко тріпоче край панами,
Я – мов ромашка… серед інших квітів,
Цикорій стелить килим під ногами.
Стрічають луки казкою, дивами:
Як хороше в дитинства теплім світі!
Дарує літо різнобарвні гами.
Виводить жайвір пісню над медами
В сільському різнотрав’ї-буйноцвітті,
Цикорій стелить килим під ногами.
Наспівуємо сонячні слова ми,
Загублені в квітучім оксамиті –
Дарує літо різнобарвні гами,
Цикорій стелить килим під ногами.
Бажаю усім миру та добра.
Любовь, ещё раз с большим удовольствием перечитываю Ваши замечательные стихи. Лирично, легко, ярко, напевно!
Чудесные строки и прекрасная иллюстрация!
Благодарю Редакционную Коллегию журнала за новый увлекательный конкурс!
Всем желаю новых идей, успехов, вдохновения и хорошего настроения!
Жизнь прекрасна во все времена.
Солнце светит или звёзды мерцают.
Даже если печальна струна,
Что в душе свой мотив напевает.
Мы пришли в этот мир для любви.
Нам Господь даровал жизнь на радость.
Если розы в саду отцвели,
Отложи свою боль и усталость.
Посмотри, как бегут облака,
Как снежинки вальсируют плавно.
Да! Дорога у нас коротка,
Но пройти её можем мы славно.
В осенних дождях нахожу отзвук лета.
По травам, по тропкам скользит лучик света.
И вновь в январе слышу звоны капели.
А утром чуть с грустью снежинки летели.
До встречи мгновенья ложатся стихами.
И мы выбираем дороги не сами.
Ведь всё не случайно. Случайностей нет.
Я жду не дождусь твой далёкий: «Привет!»
Пройдут и зима, и весна, только лето
Останется с нами. Шелками одето,
Умыто росою под россыпью звёзд,
Оно поселилось у белых берёз.
Мы все разговоры, свиданья и встречи
Оставим на тёплый и ласковый вечер.
И нам безразлично январь иль февраль.
В душе не должна поселиться печаль.
Досить цікаві образи, гарна палітра і чудові відчуття від краси природи та душі, особливо жіночої. Тож вітаю з Днем жіночого щастя!
Поглянеш у миловидні очі,
розтануть наче тумани в млі.
Замрії там і щастя жіноче.
У поцілунках коханих млій.
П’є серед луків райдуга воду,
вітрами окрилені думки.
Черпають красуні в росах вроду.
Їх навперейми спробуй спини.
Вони ніжності хочуть щоночі,
їм на щодень би злагода й мир.
Запаліють красою в них щоки.
Повернувся би рідний з війни.
Жадання одного одержимі,
ні пристрасті, ані обнов.
З коханим довго надалі жити,
щоб скорше додому прийшов.
Збігають дні, проходять весни.
Біжить, немов ріка, життя.
Буваємо ми не веселі,
Коли пригнічує печаль.
Але як сонечко загляне,
То й потепліє на душі.
Якщо відвідає кохання,
Чимдуж радіти поспішім.
Бо щастям можна поділитись,
Від того стане тепло всім.
Яскраве ніччю наче світло
Зайде в наші серця і дім.
Усмішка гарна на обличчі
Красою втішить, звеселить.
Нас до висот небес покличе,
Ми зрозумієм вічність вмить.
Розкажуть правду ясні очі,
Як зазирнути в глибину.
Ми почуватись добре хочем,
Щасливими ставати тут.
Досвідчити життя простого,
Радіти відблиском очей.
Почути звістку – перемога!
Відчути рідне знов плече.
Так буде все обов’язково,
Добро здолає смутки всі.
Час милосердя і любові
Плоди проносить ці рясні.