Ми — удвох…

Марина Зозуля

Читателей на странице:


Я з тобою в палаці дощу.
Б’є взаємне кохання, мов струмінь.
Феєричні тріумфи краси
Дай, впущу!
Ніби сотня пронизує струмів
І несе у намріяну синь..

Я з тобою в палаці дощу,
В теплій тиші бурштинових сходів,
Де нас ливень з тобою вітав –
Не ущух!
Водить мрія свої хороводи,
І під стукіт – іде суєта.

Я з тобою в палаці дощу.
У блакиті цілунок повисне,
«Я люблю» – прошепочуть вуста,
Полощу
Наш весняний намріяний приспів,
для сердець – ніби раєм він став!

Я з тобою в палаці дощу…
Нот високих забуті акорди,
Поєднають весни кольори,
Пригощу
Тим дощем, що про світле заводив,
Щастя краплі для спраглих творив.
Ми – удвох…
Картина Ніни Шаркаді «Двоє під зонтом»

© Марина Зозуля


5 1 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments