Читателей на странице:
Мистецтво поетичне
(вільний поетичний переклад Поля Верлена)
Якщо не музика, тоді ж що?!
Ти вибирай Непарний склад,
Який не зіб’є з ніг навгад
І трепет пробіжить по шкірі.
Слова знайти не намагайся,
Помилки не зробив ніде.
Без сміху пісня хай буде,
Де Точність з Вигадкою разом.
Слова заблиснуть з-під вуалі,
І день від спеки затремтить.
І купол неба ніби тінь
Прикриє зорі в колір сталі.
Ти перевагу, ні, не в колір,
Віддай Відтінку – й колір зник!
Відтінок поєднав в однім
зі сном замрію, флейту з рогом!
Дотепи, Жарти, Балачки
Ти обійди подібне інше,
Що за живе зачепить трішки,
Залиш часник ба, у борщі!
Схопи помпезність і скрути!
Будь ласка, теж приборкай Риму.
Куди вона піде? позиркуй,
Не полінуйсь, простеж сліди.
Про неї чув невтішний міф!
Що йолоп чи глухий гавриш
Чеканив нам цей мідний гріш,
Чи не тому фальшивий дзвін?
Най буде музика завжди!
Твій вірш нехай літає птахом,
В душі ширяє розігнавшись,
Коханням інших в неба синь.
Передрікає долю вірш
Досвітній вітерець в обіймах,
На м’яті й чебрецю настій цей…
А решта – просто набір слів.