Люди-дзеркала

Leon Clerk

Читателей на странице:

Люди-дзеркала

«Сongrès Littéraire Mondial» або LITTERcon — це впливова спільнота, яка має на своїй меті показати світові невичерпне і неосяжне джерело творчості. По своїй структурі культурно-мистецький конгрес зосереджує в собі талановитих митців різних фахових груп. Багатий на найрізноманітніші витвори поезії, прози, музики, живопису тощо. Налічує велику кількість Преміум-авторів і читачів, поціновувачів мистецтва. Взагалі без творчих особистостей неможливо співпрацювати, створювати проєкти, бути тією інституцією, яка покликана нести світло в найпотаємніші куточки душі.
Очільниця осередку, серце великої родини, відома в широких колах поетеса, письменниця, міжнародна експертка, громадська діячка, добродійка благодійних фондів Каролін Одас у співдружності з колегією інтернет-журналу створює цю прекрасну, теплу атмосферу. Вона як світоч, котра сяє своєю привабливою постаттю, заохочує до творення добра і краси. Душевні Історії з Каролін, поетичний дар, знання психології дають сильний вплив на розвиток розмаїття різновиду мистецької спадщини нематеріальних цінностей. З боку аналітики можна провести детальну діяльність учасників творчого кружка. Це, так би мовити, люди-дзеркала, які освічують собою той стан душі, ті скарби слова, перлини Мистецтва.
Слід висловити велику подяку шеф-редакторші LITTERcon Каролін Одас, а також Наглядовій раді LITTERcon: президенту Бенджамін Арно, Бріжит Арно і Андре Гійо, Редакційній колегії: Адель Меро, Девід Томас, Марія Дюбуа, Жизель Бонне, Естері Віртанен.
Чотири роки. Ніби ще зовсім юний вік. Але багатющий досвід, неординарні люди, котрі згуртовані під однією ідеєю показати на загал красу душі, внутрішній світ, доброту серця, всі гарні якості людини.
Кожен поіменно відображає якийсь чинник.
Визначні епатажні носії бомонду і прості, щирі люди.
Думаю, що відрізняти по соціальних сходинках не варто, бо всі заслуговують уваги.
Володимир Мєхонцев, Світлана Камишна-Терещенко, Валентина Пошкурлат, Олексій Петруня, Маргарита Бордонос, подружжя Микола-і-Любов Кочкіни, Тетяна Лев, Ігор Борисевич, Людмила Рубіна, Єлизавета Маґнус, Клод Ле Квелек, Оксана Павленко, Софія Баталова, Надія Янкович, Наталія Павлова, Естері Віртанен, Тамара Оністратенко, Ірина Мішіна, Влад Санур, Зоя Міщук, Сергій Ремняков, Ігор Крапівін, Марина Зозуля, Лусік Арутюнян, Рінат Давлятов, Міла Камінська, Євгенія Ушеніна, Марина Іцкова, Марія Дамініцька, самі активні, які доклали багато зусиль і віддали вагомий внесок у процвітання LITTERcon.
Нові таланти, що заполонили серця своїми творами.
Слід згадати і тих, які з якихось причин залишили або відійшли кудись: Денис Андрєєв, Ельміра Хісматуліна, Олена Бартко, Галина Пігут, Танзіля Амірхан, Віра Лайт, Наталія Милованова, Вікторія Абрамова, Люсія Луйсбер, Регіна Багманова, Грета Ті, подружжя Олександр і Наталія Максименко, Сергій Ущев, Марі Ясінська, Лариса Забара, Галина Верд, Наталія Інжевська…
Насправді було багато більше людей, які спричинилися відвідувати творчу спілку. Деяких не згадано через причину малої активності, брак запам’ятовування.
Саме через це, що були деякі причини, можливо вони і покинули брати участь.
Риба шукає, де глибше, а людина, де ліпше. У кожного свої вподобання, своя ціль. Не переймаймося дрібницями. Не шукаймо ажіотажу. Право кожної людини бути тим, ким старається стати, там, де знаходить тепло і затишок. Тож залишимо вибір кожного.
Якщо хочемо побажати процвітання для нашої родини, то хай кожен додасть свою частку вираження доброго, гарного, чогось надзвичайного, і нехай це доповнення збагачує, поширює і дає позитивних імпульсів для прихильності оточуючих. Стати тими промінцями світлого натхнення є нашим спільним обов’язком. Тоді світоч добра огортає весь світ і дарує відчуття щастя.
У кожного свій неповторний стиль, незрівнянна мелодія душі. Хтось показує величезний пак плодовитої праці, а в когось простий почерк підкреслює щирість і простоту. Це відтворює вернісаж небайдужих митців, які своїм дотиком слова наближають нас до прекрасного.
Може дехто має схильності тяготіти до колаборації. У когось виникає думка чи доцільно вести спілкування на рідній мові.
Критика дуже важлива. Критика життєво необхідна для креативних індустрій. Такий собі бекґраунд дозволяє коротко зрозуміти публіцистику обумовленого напрямку.
Пам’ятаймо про порядність у будь-яких випадках. Часто-густо звикли просто ганити, звинувати у графоманстві, але самокритика потрібна, а вже у такій сфері всенародного огляду і поготів.
У всіх речах потрібна помірність, золота серединка, основне, як то кажуть, не перегинати планки.
Гостра проблема наших стосунків, бездуховність і безкультур’я. Це спричиняє до людиноненависницьких огріхів, до егоцентризму, поганих наслідків.
У цей особливо складний час, коли йде війна російської агресії проти України, багато відмовилось від вживання російської мови. Це справедливий вибір. Якщо літературне об’єднання французьке, то потрібно встановлювати не перекладач, який погано працює, але локалізацію. Дипломи також відповідно повинні бути французькою мовою. Це не якась примха, але належність згідно місця і часу.

Примітка: Під час написання даного аналізу вже була позитивна новація — сертифікати виключно французькою!
Велике і велике дякую від багатьох шанувальників творчого ансамблю!

У багатьох соцмережах панує популізм, гонитва за вподобайками, експертами, галочками. Звісно, то не показник якості. Так, як кожен індивідуально неперевершений, оригінальний, має право висловити свою думку, внести пропозиції, долучитися до співпраці покращення умов і розвитку спільної справи.
Тільки тоді, коли вічні засади духовності, культури, моралі стануть еталоном освіти, а не якісь потрачені роки аби мати вищу ступінь знання. Усім відома істина, що не звання чи посада робить людину, але сама людина робить корисне для збагачення у тій чи іншій галузі. Можна закінчувати багато університетів, академій, а залишитись незадовільним. І навпаки, не маючи здобутків і визнання — стати щасливим, навіть будучи останнім серед елітних практикантів.
Такий підхід відомий у тих, хто шанує людську гідність — найважливішу основу будь-яких життєвих починань. Якщо сильні духом перемагають гонорових чемпіонів, беруть дедалі більше прихильності у людей, то важливо спонукати дати шанс розвитку навіть здавалось малим і слабким. Сама чисельніша в світі китайська культура має той потенціал мудрості існування. Слабкі, що починають жити, і сильні, що відходять (по Лао-цзи) тримають курс на оновлення. Ціль завжди є постійним шляхом до цілі. Перш за все цінується порядність, ввічливість, самодисципліна, воля. Багатьом майстрам надають статус не за досягнення, але внесок. Головне не переплутати зразки. Щось схоже для мене на kung-fu стало Мундіаль LITTERcon, де кожен може проявити свої здібності, розвинути свої навички, вдосконалитись, навчаючись у інших.
Другий аспект, співдружность всіх націй, традицій, звичаїв, культур. Європейська інтеграція, зокрема французька, дає багато можливостей поглибити стосунки між людьми. Кожна людина здатна піднятись на вищий рівень суспільства. Її переконання, тривалі дискусії, проби на притаманній саме їй ниві творчості можуть привести до добрих наслідків.
Якщо бути доброзичливим, гречним, мати повагу до оточуючих, то сміливо можна бути певним, що ти на вірному напрямку. Куди йдеш? Чого шукаєш: щастя, Бога, своєї половинки? Будь щасливий вже сьогодні, твоя усмішка відображає твій стан душі. Люди ж дзеркала, все передається через настрій, емоції, відношення. Благословляйте і будете благословенні! Довіряйте Господу, майте участь в учинках милосердя. Покажіть своїм життям не егоїзм, але добро. Любов покриває багато гріхів. Велика помилка не виправляти своїх попередніх помилок.
Щодо діяльності LITTERcon, то було б добре зробити декілька поправок, як то кажуть танкісти, на вітер. Щоб не розгубити, потрібно ретельніше переглядати ознаки правильних збережень. Щоб розширити функції, зробити ще більш цікавіші, креативніші проєкти, наладнати зв’язок, запропонувати нові ідеї. Жити не у мріях, але сьогодні. Тож зичимо одні одним тільки добра, миру, благополуччя, статку, любові, натхнення, щастя, здоров’я, гараздів, гармонії, бож живемо сьогодні, маємо вже щастя перебувати на землі в стані добра. Цим світитись, передавати вогник любові далі, наслідувати кращі зразки, бути взірцем гуманізму, не тільки дбати про себе, але вносити красу для подальших поколінь, щоб цим могли захоплюватись інші.
Як важливо берегти ті перлини душі: доброту, любов, взаєморозуміння, порядність.
Звичайно, багато якісних показників людини, але найважливіші залишаються наріжним каменем, що міцно тримають будову живого храму. Не будемо повторюватись, будемо відновлюватись, робитись кращими, доповнювати один одного, вчитись, докладати, наслідувати, творити. Можна писати багато томів, висловлюватись красномовно, намагатись вилазити зі шкіри, але душа є невмирущою, безсмертною лише тоді, коли у простоті серця, любляче, зі щирим наміром творити і робити добро, любити, поважати, допомагати, загалом мати всі функції людини. Не ставати осоружними. Не судіть і не будете судимі. Можливо так підтверджується право бути собою. Стати тим чинником добра, який веде за собою красу майбуття. Станьмо тими кристалами добра, несімо гармонію у світ.
Зробімо це разом. Нехай наш палац прекрасного квітне щораз буйними барвами, стане обителлю довершеності, де завжди вічна весна. Ніч починає світанок нового дня, зима передує розквіту. У День роковин LITTERcon бажаймо берегти ці перлинки, що передаються від серця до серця.

Не судіть занадто суворо,
хто який і звідки прийшов,
як-то кажуть, тобі не ворог,
розділи свій хліб і любов.
Виражати свої начала,
що у тебе все на душі,
бо подібно люди-дзеркала,
навіть може як і вітражі.
Пропускають крізь себе світло,
показати іншим цей світ,
не зробити натомість підло,
в кулачок серце не стисніть.
Як привітне твоє обличчя
відображує доброту,
свої справи усі облишу
за тобою вслід я піду.
Якщо доброго що зробити,
то відносно легко стає,
тільки важко когось полюбити,
не наважиться, мо’ не твоє.
Якби не переоцінити
тих можливостей і своїх сил,
щоби чесно життя прожити,
після себе що залишив.
Щоб згадали хоч тихим словом,
звідкіля знати результат,
але плідна завжди любов є,
навіть зірки як не дістав.
Зустрічають адже по одежі,
проводжають тямкою який.
У собі чи розберешся,
свого ближнього не осуди.
Покажи на що ти годний,
бо у всіх якийсь талант,
не чекай на нагороди,
а працюй, ще більш старайся.
Вийде в кожного обов’язково
десь добитися свого,
Не розтратьте на дріб’язок мову,
збережім сім’ї вогонь.