Читателей на странице:
/глоса/
«А зірки! Вони музику магії ткали,
Ти очима ту музику спрагло так пив!
Так ніхто не кохав! Лише ми оце знали,
Так ніхто ще, ніхто ще, ніхто не любив»
/Валентина Грибенко Збірка «Добрим людям»/
Усміхався кармінно нам зоряний вечір,
Ми спивали красу – небеса розливали,
Ти накинув мені теплий пледик на плечі…
«А зірки! Вони музику магії ткали».
І заходила магія світлом в наші серця,
Місяць в хвилях небесних все плив,
І тій музиці зір нема краю й кінця,
«Ти очима ту музику спрагло так пив!»
Поцілунками ніжно обсипАв мої губи,
Від гарячої пристрасті ми обоє палали
І п’яніли в коханні жагучої згуби –
«Так ніхто не кохав! Лише ми оце знали»
Й зорі ці вечорові, і кармінний цей вечір,
І цей місяць, що в човні по небу все плив,
Запалало вогнями і твоє, й моє серце –
«Так ніхто ще, ніхто ще, ніхто не любив».
Світлина з мережі Інтернет