Читателей на странице:
А роки, наче птиці,
все летять і летять,
помах ніби крилом –
і нема вороття,
вчора осінь плела
бурштинові пледИ,
а сьогодні зима
вже цілує сади.
Вчора я вальсувала
у осіннім саду,
а сьогодні зимовою
стежкою йду,
вчора листя осіннє
до серця тулила,
а сьогодні зима
снігом білим накрила.
Вчора я ще носила
осінню вуаль,
а сьогодні злетіла
й поніс вітер удаль,
де стежками ходила
моя юність квітуча,
де цілунки кохання
у дібровах співучих,
Де плела моя доля
візерунки любові,
де роки молодії
були з долею в змові,
а сьогодні вони
вдаль летять і летять,
і ніколи уже
не повернуть назад.
Світлина з мережі Інтернет