Читателей на странице:
Радість моя звідусюди трилика,
дай порадію за тебе тому.
В небі високім лелеки курлика,
серце твоє їх ключем відімкну.
Прошарки листя встелили дороги,
як упізнати твій рідний поріг?
Мучать думками за тебе тривоги,
за сімома всім вітрами повім.
Як тебе сильно кохаю відтоді,
ще коли очі зустріли зорю.
Спалахи будять сліпучого сонця,
в твоїх очах світанкових згорю.
Навіть усупереч чорної ночі
серце не мре в непробудному сні.
Зорями любісно дивишся в очі,
кличеш у гості мене восени.