Прощальний осені акорд

Читателей на странице:

1 015

/вільний переклад вірша Karolin Audace/

Сльозить осіння свічка воском,
Душі збілила вітражі.
Лист одинокий вітер носить.
Звиванці сніжні – мов вужі.

Прощання осені – печальне,
Сповільнить листопаду біг.
Осінні сльози кличуть вдаль нас,
Крізь золото міцних дубів.

Зі світлом сонця грає вітер,
Руду торкає бахрому.
Берізка зжала голі віти,
Її краса – то листя жмут.

У коминку палають дрова,
Під чай з духмяним чебрецем.
Плід горобини пурпуровий
Весь сум підсилює оцей…

Зима надовго завітала:
Зриває снігу віражі.
Хоч снігу й холоду чимало –
Душі Ви цноту збережіть.