Читателей на странице:
Не треба сумувати, пташко,
що вже надворі листопад.
Хоч дощ подекуди і плаче.
Наступний місяць заступав.
Але горить маленький вогник
кохання вдосвіта зорі.
Палає серце від любові.
На світло погляд свій зверни.
Хай мрії може ще дитячі
дістати зірку із небес.
Душа від радості заплаче,
як поцілунком доторкнешся.
Розкрита ніжністю це навстіж,
у добрім слові застосуй.
Безмірне обіймає щастя.
Шануй стосунки і красу.