Осінь і листопад.

Зоя Мищук

Читателей на странице:


В таночку пристрастно кружляла з Листопадом Осінь.
Хмільна від молодого червоного вина.
Щаслива від обіймів, дивилась в неба просинь
Не знала ще, що підкрадалася біда…

Вона не знвла, що Листопад піде вже на світанку…
Красу її розтопче, розкида по землі.
Що дощ намочить сиві коси з ранку,
Які ще вчора були довгі і руді…

Густий туман затягне мороком усе.
Настануть дні для неї чорні і сумні.
Красу останню її вітер по світу рознесе.
Потягнуться в печалі до зими короткі дні.

Zoja
Зоя Міщук

© Зоя Мищук


5 1 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

4 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Алексей Петруня
Премиум-автор
11.11.2022 5:51 пп

Чудово! Браво!

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
21.12.2022 7:20 дп

З нотками суму, але дуже гарне поетичне прощання з осінню!