Читателей на странице:
Закружляла осінь гордовита,
Павутинки вистроїлись вряд.
Ніби хвалять янгольський наряд,
Як такій красуні не вклонитись?
Сяє золотом, дорідною парчею,
Відливає в краплі бурштину.
Полином, що в прянощах війнув,
На жовтаво-кавових алеях…
Розкошує у багрянці кленів
Невагомий магії балет,
То служниць своїх вперед пошле.
З вітерцем замріяно-шаленим.
Посміхнеться тепло і дитинно,
Хвіст розпустить, як вогнистий шлейф,
Є такий в красуні привілей –
Сонячний танок між павутинням…