Читателей на странице:
Розлиті пасмами осінні барви,
деінде жовкне на деревах лист.
У позолоті вкрите незабаром
усе буде: і сад, і парк, і ліс.
Повсюди благодатно, дуже гарно.
Птахи з верхівок у блакить знялись.
З тобою ми за мир переживали.
Наближся і безпечно притулись.
Нехай вітри і дощ буремно виють,
нам не страшні ніякі сни з негод.
Життю не перешкодять злі затії,
бо знаєм — захищає всіх любов.
Події, що відбулись, не повернеш.
Минулим перейматися дарма.
Шумлять журливо над водою верби,
що знову наближається зима.
Жалкуємо за сонячним роздоллям,
за юністю у безтурботних днях.
Розпорядилася за нас як доля.
Важкі лиш роси вслід нам продзвенять.
Але завжди з’являється надія
на те, що на світанку сонця блик
зустрінемо із радістю і вільно,
а на землі вітатимо ми мир.