Читателей на странице:
В якихсь химерах переплівся час,
Святе і грішне тут зійшлись в двобої,
Тут зло і ницість злізли на парнас,
І душам праведним нема тепер спокою.
Прошу я Бога: «Пригорни мене,
Палітру дай у душу кольорову,
Хай черствість й зло її завжди мине,
Хай світлом дня сіяє, як в обнові.
Хай заздрість, непорядність і бездушність
Ніколи не зрідняться із душею,
Нехай вона пізнає справжню сутність
Тих, хто наблизиться колись до неї.
Квітує переливами душа,
А інколи буває що і плаче,
Її сльозам даю я відкоша
І сповиваю радістю одначе.
Я не впускаю теміні у душу,
І зла ніколи в неї не впущу,
Із нею в суголоссі жити мушу,
Й ніколи я її не знапащу.
Світлина з мережі Інтернет