Читателей на странице:
Аграмантами падали зорі,
місяць хвацько підморгував нам,
ми удвох в неосяжному полі,
я нікому тебе не віддам,
я без тебе, як квітка без сонця,
як троянда зів’яла в саду,
ти для мене – у всесвіт віконце,
я такого, як ти, не знайду,
будеш зорі мені дарувати,
як колись у вишневім саду,
будеш ніжно мені ти шептати:
я такої, як ти, не знайду.
&Валентина Пошкурлат
Світлина з мережі Інтернет