Читателей на странице:
Стою закохана у море до нестями,
На небі вже іскриться зореграй,
Хтось серце відкрива моє ключами
Й веде, де насолоди фестиваль.
Від моря погляд мій не відірвати,
Багатшою стає моя душа,
Прибій вечірній буде чарувати –
Гармонія у хвилях і краса.
Я чую, чую, чую голос моря…
І серце в радощах, мов трепетне пташа,
Карміном хвилі, наче маки в полі,
І місяць вже на небо поспіша,
І море промовля тисячоусто,
Бере в полон крізь шепотіння хвиль,
А захід сонця таємниці сипле густо
І поруч мене, і за сотні миль.
Кигиче тихо чайка над водою,
Бринить у серці юності струна,
Іду я берегом неспішною ходою,
Де бриз вечірній ніжно обійма.
Світлина з мережі Інтернет