Читателей на странице:
Ви чули, як шепоче таємниче море?
Маленьку мить прислухайтесь до нього –
Це тисяч голосів у Всесвіту просторі
І безкінечна від основ його дорога.
Я чую здалеку могутній голос Посейдона –
Колишеться його «баркас» на хвилях,
Шторми і бурі він трима в своєму пантеоні,
А потім грізно їх у тихе море кине.
Здавалось мить – стою на краю прірви,
Боюся й крок ступити уперед,
Ритмічний моря шум, а потім – ніби вирви…
Їх накрива каскадний хвилеплед.
Морська стихія дивовижна і красива…
Не вірите? Зумійте вбачити її красу.
Хоча величні хвилі й б’ють об берег силою,
Та я ловлю їх неприборкану ясу.
У золотий пісок на мить занурю ноги…
І млість, й натхнення у каскаді хвиль ловлю.
Стихію моря угамовують всі боги…
О моє море, я і в шторм тебе люблю!
Світлина з мережі Інтернет