Читателей на странице:
На полі цілунки – це вітер-пустун
грайливий із квітами, той ще крутун,
де маків червоні озерця,
цілунки від серця до серця,
а очі ромашок – ніжні цілунки
і дотики вітру – мов щедрі дарунки,
дівчатка милі ромашки
в пестливих його обнімашках,
із вітром завжди грайливо
фіалкам юним і милим,
їх кольорові очі –
у його снах щоночі,
сокирок сині суцвіття –
для вітру веселе просвіття,
солодкий нектар бджілкам ,
мов рай польовим перепілкам,
і горда одна розторопша –
вітриську в лице відкОша,
її колючки – і рана,
вона будякова кохана.
Світлина з мережі Інтернет