Читателей на странице:
Мій вороне чорний, тобі років двісті,
А може, і триста живеш ти на світі.
Не каркаєш. Тихий. Десь твої діти…
Хотів ти із ними старість зустріти.
Та не судилося. Камінь на серці…
Ворог триклятий небо «кромса»,
Із чорних хмар смертельного герцю
Краплями сипле кривава роса.
Ти пам’ятаєш, вороне славний,
Все, що творила російська орда,
Як убивала наш устрій державний
Кривавого ката пекельна хода.
Й сьогодні біснує ординська навала,
Стирає безжально і села, й міста…
Сумний і журливий, а серце рве рана.
Мій вороне чорний, добро пророста.
Повернуться діти з кривавого бою,
На зранені крила візьмУть перемогу,
І розпрощаєшся ти із журбою,
До рідного дому злетиш без тривоги.
Світлина з мережі Інтернет