Божий дар

Leon Clerk

Читателей на странице:

Квітує рясно навкруги природа,
а сонце плаче жовтими слізьми.
Стає весь світ війні оцій супроти,
лягаючи для перешкод кістьми.
А може досить жертв живої крові,
як наче сік тече доземно та?!
Благаємо, о Боже, дай любові,
щоб не покрила люта темнота.
У світлі вибіли болючі рани,
нехай буяє зорана земля.
Зерно, що впало, справді не вмирає,
бо піднімається все звідкиля?!
У небо линуть щирі ці молитви,
синів заради, від усіх матусь.
Пройдуть із перемогою всі битви,
Воскреслий переміг гріхи Ісус!
Тому немає більшої любові,
ніж хто своє життя за друзів дав.
На зло вітрам стоять напоготові,
щоб квітувала знов у нас весна.
Дощами вмиті гілки — то не сльози,
а вільне право гідне на життя.
Загинуть зайди мов роса на сонці,
чужого в жоднім разі не жадай.
Господь дарує людям жити вільно,
загарбників спіткає вічна смерть.
Розпочинають божевільні війни,
нестерпні муки роблять собі вщерть.
Вони не знають справді нині Бога,
хоча прикрились за іконостас.
Подібні богохульництву німому,
відпущений для кожного свій час.
На вас є кров заплямлена, невіжи,
як ірод дітовбивця ваш є вождь.
Весна маївками більш не утішить,
тіла розложені сіктиме дощ.
Не заберете радості в дитяти,
бо кара із небес наздожене.
Біг шпотиньга застане голоп’ятих,
душа ляклива згорблено чкурне.
Сильніші зброї є палкі молитви,
нахабних гне додолу їх тягар.
Світанком благодатне сонце зійде
і мир настане всюди — Божий дар!