Читателей на странице:
Угору подивишся в небо,
як гуркіт жене громовиць.
Немов щось торощить далеко,
а сонце в заграві горить.
Найперше неначе весною
запахло легенько дощем.
Чудову надію прискорить,
а ми у домівку втечем.
Не треба ховатися нишком
углиб бомбосховищ абож.
Як щиро тоді помолитись,
о Боже, Ти нам не відмов.
Нехай запанує вже спокій
і серце з гудків не тривож.
У тиші простій і глибокій
любов співчутливо примнож.
Бо що у твоєму є серці
по вінця наповнене вщерть,
все гомоном те відгукнеться,
легеньким весняним дощем.
Як палко кохання займає
розквітлі твої почуття.
Найбільше в житті то завдання,
коли дні святі почитав.
Якщо образком Пресвятої
Марії пройнявся взірцем.
До світла причетний любові,
як щастя покропить рясне.
Угодно пройти покаяння
і все терпеливо нести.
Зустрінь переможний світанок
коханої зрання весни.
Тобі стануть це у нагоді
Її золоті молитви.
Слова материнські сьогодні,
щоб витримати все змогли.
Настав аби мир в Україні,
лелечими сім’ями жий.
На радість до мами приїдуть,
так легко стає на душі.
Так мало потрібно для щастя,
обняти всіх рідних своїх.
Прийняти достойно Причастя –
стирає навколишній гріх.
Як важко триматись війною,
лайливих позбутися слів…
Так хочеться жити весною,
щоб сонячно світ цей любить.
О Божая Мати, благаєм
у справі цій допоможи!
На серці що в кожного знаєш,
що діється в колі душі.