Читателей на странице:
Осінній бал в Тартаківськім палаці,
Твоя рука у білій рукавичці,
Шляхетність рухів, виправка – козацькі,
А очі – мов смарагди у петлицях…
Рубіни з діамантами срібляться –
Здається нам, що вальс цей просто сниться…
Такого танцюриста – пошукати:
Пишаєшся на ба́лах-маскарадах.
Безжальний час… і танець став згасати,
Не тішить серце музика і свято.
Манірно посміхаються дівчата –
Згасав із музикою настрій, ніби падав…
Прийти до тями, зніченій, удасться
В саду розкішнім, від людей подалі.
Та біла рукавичка на зап’ясті
В чуття покличе, досі небувалі,
І подарує нам безмежне щастя
Під Ґречний вальс на українськім балі.