Читателей на странице:
/переклад вірша Николая ДИКА «Счастливое время»/
Латає час минулого діру,
Сліди стирає пам’ять поступово.
Не вимагає відповідь, котру
Несуть нам вени у інакшій крові.
Все рідше відкривається вино,
Бажання часто досягають згоди.
І вплетене минуле вже давно
В мовчання – те, що з мудрістю приходить.
Від березня – за тиждень журавлі
у вирій линуть… Зараз – знову січень…
Не серпень – літо бабине миліш,
Й чомусь хвилина скоротилась вдвічі.
Ще бажаніший день новий для нас,
Піднесені чуття, розумні плани.
Не треба особисте – напоказ.
Зручніше вдома – в сивині нірвани.
Тут щастя, що здавалося слабе,
Знайшло містечко в затишку, величне.
Цінуй життя – прийми любов небес,
Поки горить твоя життєва свічка.
«Цінуй життя – прийми любов небес, Поки горить твоя життєва свічка».Це ключові слова філософської поезії. Переклад, пані Марино, чудовий!