Хміль

Марина Зозуля

Читателей на странице:

Ти був, як червоне вино –
Примхливий, міцний, досконалий,
Гармонія, пристрасть і погляд – бездонні вогні.
Цей дощ за вікном
Нагадує краплі зухвалі
З бокалу кохання, що й досі смакує мені…

Напою той присмак терпкий
Колись я вважала корисним.
Душевна надмірність тебе – тільки розпач і біль.
Крізь довгі роки́
Червоне на серце вже тисне –
Тож вміло дозую я ноти кохання, мов хміль.

А ти, як червоне вино –
Дорожче й міцніше з роками.
Тримається в душах кохання солодке на смак.
Не разом давно,
Та спогадом серця між нами
Той келих, налитий тобою… Не вип’ю ніяк…